Історія закарпатської міліції розпочинається з визволення краю від німецько-фашистських окупантів. У жовтні 1944 року війська 4-го Українського фронту, продовжуючи наступ на німецько-фашистських окупантів, подолали Карпатський хребет і оволоділи перевалами - Яблуницьким, Торунським, Верецьким та Ужоцьким. Так почалося визволення Закарпатської України. Для встановлення та наведення на території області порядку, забезпечення охорони державного майна і прав громадян з перших днів визволення Народні Комітети Закарпатської України своїми розпорядженнями створили Народну міліцію.
З самого початку організації Народної міліції її основним і головним завданням було забезпечення охорони громадського порядку. Спираючись на широку підтримку населення, органи народної влади разом з міліцією приступили до ліквідації повоєнного окупаційного.
Міліції з перших днів довелося працювати в надзвичайно важких умовах. Кількісний склад був невеликий, не вистачало кваліфікованих кадрів, форменого одягу, не було зброї й жодного технічного та матеріального забезпечення. Попри всі ці труднощі, перші міліціонери чесно й добросовісно виконували доручену їм справу, часто-густо під час затримання злочинців ризикуючи здоров'ям і життям. Дії Народної міліції були спрямовані тільки в інтересах народу та Народних комітетів: захищати від злочинного світу народне добро, життя та здоров'я людей, керуючись загальними принципами народної мудрості та Маніфестом І з'їзду Народних Комітетів Закарпатської України, окружних та міських комітетів.
26 листопада 1944 року на І з'їзді Народних Комітетів уповноваженим Народної Ради Закарпатської України з внутрішніх справ та державної безпеки було обрано Івана Михайловича Ваша. Він керував адміністративними справами, видавав розпорядження для втілення в життя декретів та постанов Народної Ради, підписував разом з головою Народної Ради постанови з питань боротьби зі злочинністю та забезпечення громадського порядку.
У постанові Народної Ради Закарпатської України "Про створення Народної міліції" від 29 листопада 1944 року відзначено, що міліція повинна бути створена всюди, в кожноиу населенному пункті, щоб жодне село не залишилося без охорони. Ця постанова, перш за все з юридичного боку, мала і має для історії розвитку міліції на Закарпатті велике значення.
Першими, найбільш характерними завданнями Народної міліції були забезпечення громадського порядку, взаємодія й допомога Народним Комітетам і всім громадським організаціям, надання допомоги Червоній Армії, охорона громадської й особистої власності, прав та інтересів громадян, охорона кордонів Закарпатської України.
27 грудня 1944 року Народна Рада Закарпатської України надіслала всім головам окружних та міських Народних Комітетів розпорядження, яким рекомендовано провести засідання комітетів і обговорити питання щодо створення Народних дружин, розташувати їх у кращих приміщеннях та надавати їм постійну допомогу.
Для керівництва Народними дружинами декретом НРЗУ був створений Центральний штаб Народних дружин Закарпатської України. Начальником Центрального штабу НРЗУ призначено командира партизанського з'єднання на Закарпатті Героя Радянського Союзу Олександра Васильовича Тканка.
Народні дружини забезпечували охорону кордонів Закарпатської України, хоч головним їхнім обов'язком було забезпечення громадського порядку та боротьба зі злочинністю. Таким чином Народна дружина мала ті ж обов'язки, що й Народна міліція, які пізніше разом увійшли в органи внутрішніх справ.
Виконуючи волю закарпатців, висловлену в маніфесті І з'їзду Народних Комітетів, урядами Радянського Союзу та Чехословаччини 29 червня 1945 року в Москві підписано Угоду про возз'єднання Закарпаття з Україною - на той час Українською Радянською Соціалістичною Республікою. В листопаді обома сторонами Угода була ратифікована. А 26 січня 1946 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за поданням Президії Верховної Ради Української РСР у складі республіки утворена Закарпатська область з центром у місті Ужгороді. Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 січня 1946 року, на всій території Закарпатської області впроваджено радянське законодавство.
Наказом Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР від 8 лютого 1946 року, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1946 року, створене Управління НКВС по Закарпатській області з розміщенням у місті Ужгороді. Тоді ж були визначені й окружні відділи НКВС - Берегівський, Великоберезнянський, Воловецький, Іршавський, Мукачівський, Перечинський, Рахівський, Свалявський, Севлюський, Тячівський, Ужгородський та Хустський, що підпорядковувалися УНКВС у Закарпатській області.
26 березня 1946 року Народна Рада Закарпатської України для більш ефективного використання Народної міліції і дружин у боротьбі за зміцнення законності та забезпечення належного громадського порядку прийняла Постанову "Про об'єднання і координацію Управління внутрішніх справ Закарпатської України". Начальником Центрального штабу Народної дружини був призначений Олександр Тканко. Він же став начальником Головної міліції Закарпатської України та заступником уповноваженого Народної Ради у справах внутрішньої і державної безпеки.
Наприкінці березня 1946 року повністю завершилася реорганізація Народної міліції Закарпаття - всі її підрозділи було приведено у відповідність до структури побудови міліції СРСР. Старий окупаційний державний апарат з його правовою основою перестав існувати.