А мені "Візир" — не указ...
В Україні продовжують точитися баталії довкола правомірності використання працівниками ДАІ спецприладу "Візир"
Те, що в Україні болісно запроваджуються будь-які новації, що обмежують права громадян (навіть якщо вони є загальноприйнятими для всього цивілізованого світу), - річ загальновідома. Депутати, особливо перед виборами, радо приймають, або навпаки - "рубають" прийняття тих законодавчих рішень, які можуть не сподобатися їхнім виборцям. Не кажучи вже про те, що будь-який наш суд, навіть міськрайонного рівня, може призупинити дію будь-якого закону чи підзаконного акта...
БАТАЛІЇ З "ВІЗИРОМ"
Щось подібне сталося і з сумновідомими в народі "даішними" приладами фіксації порушень правил дорожнього руху, які іменуються "Візирами". Ці недешеві прилади російського виробництва (вартість одного - понад 20 тисяч гривень) МВС України закупило торік в кількості близько півтисячі і роздало підрозділам державтоінспекції на місцях.
Спершу нововведення мало неабиякий ефект. Водіям, машину яких зафіксував "Візир" під час порушення швидкості руху чи за паркування на тротуарах, у зеленій зоні, почали приходи додому повідомлення з ДАІ про сплату штрафу. У цих повідомленнях містилася також фотороздруківка з приладу, де було задокументовано сам автомобіль-порушник. Водії відразу охрестили ці конверти "листами щастя". З них багато кепкували, проте позитивний ефект таке нововведення дало. Один раз заплативши триста й більше гривень штрафу (не заплатиш вчасно - буде подвійна сума, а інакше не допустять до проходження техогляду й інших процедур в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах ДАІ), водій відразу ставав законослухняним. Статистика аварійності, смертей і травматизму під час ДТП різко пішла в Україні на спад.
Однак правду кажуть, що наші люди доволі метиковані. Окремі порушники ПДР за допомогою спілок, адвокатів і різного роду "технарів" почали оскаржувати в судах постанови про штрафи. А далі взялися й за самі "Візирі". Основне, на що вони "б'ють " - це легітимність самих приладів. Стверджують, що свідоцтва якості та технічної повірки є лише на всю партію "Візирів", а не на кожен окремий прилад. Отож, за словами позивачів, не варто вірити конкретному приладу, бо він не має офіційного підтвердження своєї якості та правдивості технічних показань.
І от нещодавно окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов до МВС жінки-адвоката та представника ради автомобілістів України. Вивчивши надані позивачами матеріали, суд визнав неправомірність застосування "Візира" для виявлення і фіксації порушень ПДР. Тобто відтепер фото, зроблене цим спецприладом, не буде вважатися єдиним достатнім доказом для того, аби притягнути водія до адмінвідповідальності. Утім, суд не виніс остаточного вердикту, заборонивши "Візири" як такі. Він лише тимчасово призупинив їхнє використання в роботі, доки ДАІ не надасть відповідного нормативно-правового акта. Самих позивачів такий вердикт суду не влаштовує, вони вимагають провести повну експертизу "Візира", аби довести його технічну неспроможність фіксувати швидкість автомобілів. І радять автолюбителям, яким прийшов додому "лист щастя", оскаржувати ці постанови в суді.
ПРОЗИЦІЯ МІЛІЦІЇ
Чим усе закінчиться, невдовзі побачимо. А як оцінюють пристрасті довкола "Візирів" фахівці та самі автолюбителі?
Керівник прес-служби Департаменту ДАІ МВС України Ніна Хмілевська каже: їхня служба поки що не одержувала жодного офіційного рішення чи роз'яснення суду щодо використання "Візирів". А представнику ДАІ, котрий був на згаданому засіданні київського адмінсуду, навіть не надали слова для аргументування позиції міліції. Тож доки не буде офіційної заборони чи відповідних приписів, інспектори ДАІ й далі використовуватимуть прилади вимірювання швидкості "Візир".
- На Закарпатті нині працює 11 радіолокаційних відеозаписуючих вимірювачів швидкості "Візир", - зауважує начальник сектору адмінпрактики ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області майор міліції Олексій СПІВАК. - Наразі вони перекривають автодорогу державного значення Київ-Чоп і окремі ділянки траси Мукачево-Рогатин. Жодного рішення суду чи роз'яснення з ДДАІ МВС щодо заборони використання "Візирів" ми не одержували. Всі ці прилади наприкінці минулого року пройшли сертифікацію, мають паспорти якості на кожен окремий прилад, в яких вказано його серійний номер. Тож інформація про те, що сертифікат є лише на всю партію "Візирів" разом, не відповідає дійсності. Окрім "Візирів", наші працівники використовують ще спецприлади відеоспостереження "Беркут" та "Радіс" - так звані "фари". Вирішується також питання про встановлення на автодорогах стаціонарних камер відеоспостереження, але наразі це нововведення потребує значних коштів.
Щодо оскаржень дій працівників ДАІ в судах, то практично всі такі справи ми виграємо. Хіба якщо не маємо фізичної можливості бути присутніми на розгляді справи через велике завантаження роботою, тоді суд може прийняти рішення на користь позивача. Але таких рішень обмаль. Загалом торік в області накладено штрафів лише за перевищення швидкості руху на суму 13 мільйонів 300 тисяч гривень. А попалося на цьому 46700 порушників ПДР.
Хочу порадити водіям не брати до уваги публікації в ЗМІ про якісь там судові заборони, не бігати по судах, а просто під час руху дотримуватися вимог чинного законодавства. Як свідчить статистика, перевищення швидкості є основною причиною аварійності. І ми з цим боротимемося. А яким чином будуть фіксуватися порушення - за допомогою "Візирів" чи якось інакше, думаю, не так і важливо.
В Апеляційному суді Закарпатської області нам повідомили: з початку року в їхньому провадженні знаходяться лише дві справи, які стосуються позовів автолюбителів щодо неправомірності дій працівників ДАІ: один позивач з Ужгорода, інший - з Міжгір'я. Торік таких позовів в Апеляційному суді не було А стосовно судів першої інстанції інформації ми не маємо.
ДУМКА ГРОМАДЯН
- У наш час про прилади такі, як "Візир", ніхто й не мріяв. Ми визначали швидкість невеличким приладом на кшталт ручного еспандера, - каже підполковник міліції у відставці Іван ПАПІШ, у минулому керівник служби ДАІ Мукачівського та Свалявського районів. - Працівник, тримаючи прилад у руці, натискав на кнопку, коли повз нього проїжджала машина. Словом, усе було дуже примітивно... Тепер є відповідна техніка, але проблема в іншому. Швидкість і далі водії перевищують. Лише карають здебільшого тих, хто не має відповідного посвідчення чи зв'язків. А справжні нахаби подеколи навіть не зупиняються на вимогу жезла працівника ДАІ...
Біда, що в нас немає культури водіння та дисципліни на дорогах. А в суспільстві на фоні цього сформувався не зовсім привабливий образ працівника ДАІ, який нічого не робить, а здебільшого працює на власну кишеню.
У наш час завдяки моїм колегам, які правильно несли службу, залишалися живими тисячі людей. Бо автомобілі благополучно діставалися з місця призначення до місця прибуття. А нині через недоукомлектованість штатів працівники ДАІ контролюють лише центральні дороги, а бокові залишаються без нагляду. Треба докорінно змінювати структуру служби, відновлювати в суспільстві колишнє добре ім'я працівника ДАІ. Ми роками заробляли повагу людей. А якщо інспектора поважають, тоді він добре знатиме, де і що робиться. Люди самі підкажуть: хто п'яний сів за кермо, хто в якому кафе пив і з ким. Я мав майже в кожному селі добровільних помічників ДАІ, так званих дружинників, робота яких була узаконена рішенням райвиконкомів. Вони вміли й фотографувати, і фіксували всі порушення, на них ми опиралися в своїй роботі.
Ну, а щодо приладів "Візир", то їх необхідно технічно узаконити. Аби жоден суддя не міг потім їх заборонити.
- Я вважаю, що прилади на зразок "Візира" потрібні, - переконаний журналіст й автолюбитель Павло БІЛЕЦЬКИЙ. - Тільки-но їх запровадили, як відразу зменшився рівень аварійності на дорогах. І не лише в нас на Закарпатті, але й по Україні. Я сам раз попався на стаціонарний "Візир" і заплатив 350 гривень за перевищення швидкості. До слова, вважаю, що слід встановити розумну межу допустимого перевищення швидкості, адже, коли йдеться про 20-30 км, то це ще можна зрозуміти. А коли про якихось два-три… Звісно, це мізер, тим паче, якщо водій не створив аварійної ситуації.
Присутність на лінії працівників ДАІ з приладами вимірювання швидкості, на мою думку, однозначно дисцилінує водіїв, знаю це по собі. Відразу тиснеш на педаль гальма. Стаціонарні "Візири" полегшили б роботу й самих "даішників", бо не потрібно було б задіювати стільки екіпажів. Але якщо є питання щодо технічної справності й точності показань цих приладів визначення швидкості, то тут без фахівців не обійтися. Має бути не міліцейська, а незалежна технічна експертиза, щоб ні у кого не виникало потім запитань і підстав для звернень в суди.
Володимир ПАВЛЮХ,
ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області
Те, що в Україні болісно запроваджуються будь-які новації, що обмежують права громадян (навіть якщо вони є загальноприйнятими для всього цивілізованого світу), - річ загальновідома. Депутати, особливо перед виборами, радо приймають, або навпаки - "рубають" прийняття тих законодавчих рішень, які можуть не сподобатися їхнім виборцям. Не кажучи вже про те, що будь-який наш суд, навіть міськрайонного рівня, може призупинити дію будь-якого закону чи підзаконного акта...
БАТАЛІЇ З "ВІЗИРОМ"
Щось подібне сталося і з сумновідомими в народі "даішними" приладами фіксації порушень правил дорожнього руху, які іменуються "Візирами". Ці недешеві прилади російського виробництва (вартість одного - понад 20 тисяч гривень) МВС України закупило торік в кількості близько півтисячі і роздало підрозділам державтоінспекції на місцях.
Спершу нововведення мало неабиякий ефект. Водіям, машину яких зафіксував "Візир" під час порушення швидкості руху чи за паркування на тротуарах, у зеленій зоні, почали приходи додому повідомлення з ДАІ про сплату штрафу. У цих повідомленнях містилася також фотороздруківка з приладу, де було задокументовано сам автомобіль-порушник. Водії відразу охрестили ці конверти "листами щастя". З них багато кепкували, проте позитивний ефект таке нововведення дало. Один раз заплативши триста й більше гривень штрафу (не заплатиш вчасно - буде подвійна сума, а інакше не допустять до проходження техогляду й інших процедур в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах ДАІ), водій відразу ставав законослухняним. Статистика аварійності, смертей і травматизму під час ДТП різко пішла в Україні на спад.
Однак правду кажуть, що наші люди доволі метиковані. Окремі порушники ПДР за допомогою спілок, адвокатів і різного роду "технарів" почали оскаржувати в судах постанови про штрафи. А далі взялися й за самі "Візирі". Основне, на що вони "б'ють " - це легітимність самих приладів. Стверджують, що свідоцтва якості та технічної повірки є лише на всю партію "Візирів", а не на кожен окремий прилад. Отож, за словами позивачів, не варто вірити конкретному приладу, бо він не має офіційного підтвердження своєї якості та правдивості технічних показань.
І от нещодавно окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов до МВС жінки-адвоката та представника ради автомобілістів України. Вивчивши надані позивачами матеріали, суд визнав неправомірність застосування "Візира" для виявлення і фіксації порушень ПДР. Тобто відтепер фото, зроблене цим спецприладом, не буде вважатися єдиним достатнім доказом для того, аби притягнути водія до адмінвідповідальності. Утім, суд не виніс остаточного вердикту, заборонивши "Візири" як такі. Він лише тимчасово призупинив їхнє використання в роботі, доки ДАІ не надасть відповідного нормативно-правового акта. Самих позивачів такий вердикт суду не влаштовує, вони вимагають провести повну експертизу "Візира", аби довести його технічну неспроможність фіксувати швидкість автомобілів. І радять автолюбителям, яким прийшов додому "лист щастя", оскаржувати ці постанови в суді.
ПРОЗИЦІЯ МІЛІЦІЇ
Чим усе закінчиться, невдовзі побачимо. А як оцінюють пристрасті довкола "Візирів" фахівці та самі автолюбителі?
Керівник прес-служби Департаменту ДАІ МВС України Ніна Хмілевська каже: їхня служба поки що не одержувала жодного офіційного рішення чи роз'яснення суду щодо використання "Візирів". А представнику ДАІ, котрий був на згаданому засіданні київського адмінсуду, навіть не надали слова для аргументування позиції міліції. Тож доки не буде офіційної заборони чи відповідних приписів, інспектори ДАІ й далі використовуватимуть прилади вимірювання швидкості "Візир".
- На Закарпатті нині працює 11 радіолокаційних відеозаписуючих вимірювачів швидкості "Візир", - зауважує начальник сектору адмінпрактики ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області майор міліції Олексій СПІВАК. - Наразі вони перекривають автодорогу державного значення Київ-Чоп і окремі ділянки траси Мукачево-Рогатин. Жодного рішення суду чи роз'яснення з ДДАІ МВС щодо заборони використання "Візирів" ми не одержували. Всі ці прилади наприкінці минулого року пройшли сертифікацію, мають паспорти якості на кожен окремий прилад, в яких вказано його серійний номер. Тож інформація про те, що сертифікат є лише на всю партію "Візирів" разом, не відповідає дійсності. Окрім "Візирів", наші працівники використовують ще спецприлади відеоспостереження "Беркут" та "Радіс" - так звані "фари". Вирішується також питання про встановлення на автодорогах стаціонарних камер відеоспостереження, але наразі це нововведення потребує значних коштів.
Щодо оскаржень дій працівників ДАІ в судах, то практично всі такі справи ми виграємо. Хіба якщо не маємо фізичної можливості бути присутніми на розгляді справи через велике завантаження роботою, тоді суд може прийняти рішення на користь позивача. Але таких рішень обмаль. Загалом торік в області накладено штрафів лише за перевищення швидкості руху на суму 13 мільйонів 300 тисяч гривень. А попалося на цьому 46700 порушників ПДР.
Хочу порадити водіям не брати до уваги публікації в ЗМІ про якісь там судові заборони, не бігати по судах, а просто під час руху дотримуватися вимог чинного законодавства. Як свідчить статистика, перевищення швидкості є основною причиною аварійності. І ми з цим боротимемося. А яким чином будуть фіксуватися порушення - за допомогою "Візирів" чи якось інакше, думаю, не так і важливо.
В Апеляційному суді Закарпатської області нам повідомили: з початку року в їхньому провадженні знаходяться лише дві справи, які стосуються позовів автолюбителів щодо неправомірності дій працівників ДАІ: один позивач з Ужгорода, інший - з Міжгір'я. Торік таких позовів в Апеляційному суді не було А стосовно судів першої інстанції інформації ми не маємо.
ДУМКА ГРОМАДЯН
- У наш час про прилади такі, як "Візир", ніхто й не мріяв. Ми визначали швидкість невеличким приладом на кшталт ручного еспандера, - каже підполковник міліції у відставці Іван ПАПІШ, у минулому керівник служби ДАІ Мукачівського та Свалявського районів. - Працівник, тримаючи прилад у руці, натискав на кнопку, коли повз нього проїжджала машина. Словом, усе було дуже примітивно... Тепер є відповідна техніка, але проблема в іншому. Швидкість і далі водії перевищують. Лише карають здебільшого тих, хто не має відповідного посвідчення чи зв'язків. А справжні нахаби подеколи навіть не зупиняються на вимогу жезла працівника ДАІ...
Біда, що в нас немає культури водіння та дисципліни на дорогах. А в суспільстві на фоні цього сформувався не зовсім привабливий образ працівника ДАІ, який нічого не робить, а здебільшого працює на власну кишеню.
У наш час завдяки моїм колегам, які правильно несли службу, залишалися живими тисячі людей. Бо автомобілі благополучно діставалися з місця призначення до місця прибуття. А нині через недоукомлектованість штатів працівники ДАІ контролюють лише центральні дороги, а бокові залишаються без нагляду. Треба докорінно змінювати структуру служби, відновлювати в суспільстві колишнє добре ім'я працівника ДАІ. Ми роками заробляли повагу людей. А якщо інспектора поважають, тоді він добре знатиме, де і що робиться. Люди самі підкажуть: хто п'яний сів за кермо, хто в якому кафе пив і з ким. Я мав майже в кожному селі добровільних помічників ДАІ, так званих дружинників, робота яких була узаконена рішенням райвиконкомів. Вони вміли й фотографувати, і фіксували всі порушення, на них ми опиралися в своїй роботі.
Ну, а щодо приладів "Візир", то їх необхідно технічно узаконити. Аби жоден суддя не міг потім їх заборонити.
- Я вважаю, що прилади на зразок "Візира" потрібні, - переконаний журналіст й автолюбитель Павло БІЛЕЦЬКИЙ. - Тільки-но їх запровадили, як відразу зменшився рівень аварійності на дорогах. І не лише в нас на Закарпатті, але й по Україні. Я сам раз попався на стаціонарний "Візир" і заплатив 350 гривень за перевищення швидкості. До слова, вважаю, що слід встановити розумну межу допустимого перевищення швидкості, адже, коли йдеться про 20-30 км, то це ще можна зрозуміти. А коли про якихось два-три… Звісно, це мізер, тим паче, якщо водій не створив аварійної ситуації.
Присутність на лінії працівників ДАІ з приладами вимірювання швидкості, на мою думку, однозначно дисцилінує водіїв, знаю це по собі. Відразу тиснеш на педаль гальма. Стаціонарні "Візири" полегшили б роботу й самих "даішників", бо не потрібно було б задіювати стільки екіпажів. Але якщо є питання щодо технічної справності й точності показань цих приладів визначення швидкості, то тут без фахівців не обійтися. Має бути не міліцейська, а незалежна технічна експертиза, щоб ні у кого не виникало потім запитань і підстав для звернень в суди.
Володимир ПАВЛЮХ,
ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області
|